
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, чуваки! Сегодня у меня история, которая отвалит вам мозги! Знаете, вот как-то раз решил я оторваться по полной программе. И не просто так, а с закладками, афганской коноплей и всем алкоголем, что был в магазине! Вот это был кайф, имхо!
Ничего особенного, просто я решил почувствовать себя настоящим химиком. И вот, забегая вперед, скажу, что это была одна из самых безумных ночей в моей жизни! Но давайте не будем флеймить и перейдем к сути.
Захожу я в тот день в магазин, и глаза мои просто бегают по прилавкам с алкоголем. Я знал, что сегодня будет загонять! Взял я бутылку водки, мало ли, понадобится в процессе дегустации. И кстати, по секрету скажу, что я этот алкоголь уже не первый раз пробую. Но оставим это в секрете, окей?
Прошел я мимо полок с пивом, потому что пиво - это для слабаков. Я не хотел показаться пяткой. Знаете, пяткой - это тот, кто не выдерживает и отламывается всухую. А я был готов пройти ломки без лекарств!
В магазине было тихо, никого не было. Мне это только на руку. Никаких мешающих факторов, только чистое блаженство.
И тут я прикидываю, что же мне добавить к водке, чтобы она не была такой простенькой. Вдруг вижу, что есть закладки - маленькие пузырьки с наркотиком. Ну я подумал, зачем не попробовать? Я же был готов к экспериментам!
Ну и взял я себе парочку таких закладок. Потом понял, что могут быть последствия, но что уже сделано - то сделано. Я кидаю одну в водку, а вторую решаю оставить на всякий случай. И тут дело пошло!
Как только закладка растворилась, я решил приступить к дегустации. Сразу скажу, что это было вкусно! Такого аромата и вкуса я не ожидал. Буквально с первого глотка чувствовался экзотический шлейф на языке.
Стало скучно? Ну, не проблема. Я решил попробовать вторую закладку. Тут уже ощущения были совсем другие. Чувствовалась необъяснимая эйфория, разрывающаяся внутри. Это был огонь, мужики! По-настоящему крутая вещь!
Ну и, конечно же, наступило время для алкоголя. Я глотаю водку с закладкой и чувствую, как она загоняет меня в другое измерение. Это просто взрыв в моей голове, как будто я стал супергероем!
Теперь я понимаю, что это было опасно и глупо. Но, честно говоря, в тот момент я был счастлив и ничего не могло меня остановить.
Но, знаете, друзья, после этого у меня закончился алкоголь и закладки. Хорошо, что я умелый парень и всегда нахожу выход из любой ситуации!
Вспомнил я, что у меня дома есть еще бутылка водки, которую я купил на всякий случай. Хм, а почему бы такой сливки на сливки не сделать? Я взял бутылку, открыл и принялся наливать себе.
Изрёк, как говорится, не умереть, так отравиться. Или, в моем случае, загониться до упаду! Выпил я все, что было в бутылке, и почувствовал, что мир перевернулся вверх тормашками. Я продолжал искать и находить!
В холодильнике была еще одна бутылка, и даже несколько пивных банок. Знаете, это был момент, когда я понял, что я химик по-настоящему!
Ну и конечно, как все хорошее, все это заканчивается. Ну а что еще остается, когда все наилучшее закончено? Не знаю, но мне стало плохо. Очень плохо.
Моё путешествие закончилось. Я весь тряслся, чувствовал себя отвратительно. Больше я не хотел загонять себя в такие перипетии.
И вот сижу сейчас, пытаюсь сообразить, что это все было, и принять свои ошибки.
И помните, что все, что я рассказал, по моему мнению и моему опыту. Не стоит принимать это за истину в последней инстанции.
Сейчас я восстанавливаюсь и обещаю себе, что больше никогда не позволю себе такого безумия. Забыть все прошлое и двигаться вперед - вот мое решение.
Будьте здоровы и умны! Увидимся в следующей истории, когда у меня случится что-то еще более безумное!